«Засунемо гранату під бронік, до кільця прив’яжемо мотузочку і відправимо в поле»
«Я, єфрейтор Степанов Іван Богданович, розвідник-сапер взводу вогневої підтримки… 31 грудня 2024 року в мене відбувся діалог із начальником штабу з позивним Ворон. Під час діалогу, Ворон погрожував вбити мене і додав, що моє тіло навіть ніхто не знайде», – так починається повідомлення, яке “Верстка” отримала на початку січня. Таке саме звернення зі скаргами на командування чоловік надіслав і до військової прокуратури. Але замість відповіді він отримав погрози та виклик на допит у військово-слідчий відділ.
Степанов родом з Іркутська, має вищу освіту і хорошу роботу – провідний фахівець із кадрів в одній зі структур «Газпрому». Незважаючи на це, у жовтні 2023 року він вирішив підписати контракт і вирушити воювати з Україною – як зізнається сам, щоб заробити грошей і «отримати бойовий досвід».
Уже через кілька місяців Степанов зрозумів, що заробити легкі гроші, відсидівшись у тилу, у нього не вийде. На початку 2024 року в чоловіка з’явилася пупкова грижа, військові лікарі та командування його скарги ігнорували, тож Степанов почав писати звернення до адміністрації президента та Міноборони. А паралельно вирішив перевестися в іншу бойову бригаду з «нормальними командирами». Але замість цього опинився у штурмовій роті 19-го танкового полку 25-ї армії.
«У начальника штабу була така позиція, що він із принципу тих, хто просився кудись, переводив до «м’ясних» полків 25-ї армії з метою, що людина там проживе місяць, максимум до трьох місяців», – розповідає він журналісту “Вёрстки”.
У штурмовій роті Степанов зіткнувся з погрозами і тиском. «Одразу озвучили, що, якщо ви десь криво в’їдете, накосячите, ми одягнемо на вас бронежилет, засунемо гранату під бронік, до кільця прив’яжемо мотузочку і відправимо в поле, щоб самі себе підірвали. Це вони неодноразово практикували», – згадує Степанов.
Його товариші по службі записали відеозвернення, у якому поскаржилися на розстріли тих, хто відмовився йти в «м’ясний штурм». Після цього всіх військовослужбовців роти змусили підписувати згоду йти на штурм, але Степанов відмовився. У підсумку він потрапив у «чорний список», а потім у «ізолтятор» при штабі на п’ять діб. Там його протримали місяць, вимагали пояснювальних записок, а після відмови помістили в «яму» і перевели в «Зайцеве», формально – центр реабілітації військовослужбовців, які втратили бойовий дух, а за фактом ізолятор для «відмовників».
Увесь цей час чоловік писав звернення до Міноборони, адміністрації президента і до військової прокуратури. У цих скаргах – уся російська армія в мініатюрі: ями, побиття, відмова в наданні медичної допомоги, відсутність обмундирування, погрози тощо. При цьому сам Степанов головною проблемою вважав не вбивства і злочинні накази, а безстрокове продовження контракту. У розмові з журналістом «Верстки» він зізнався, що знав, що контракти автоматично продовжуються до закінчення «СВО». Проте він планував повернутися додому через рік, оскільки його «більш ніж влаштовувала» його основна робота.
«У мене закінчився термін контракту 10 жовтня 2024 року. Я відмовляюся виконувати бойові завдання!!! Укази президента є підзаконними нормативними актами, які мають меншу юридичну силу, ніж конституція і федеральні закони», – йдеться в одній із його скарг, яка є в розпорядженні “Верстки”.
Це звернення редакції передав сам Степанов. Практично одночасно з цим джерело «Верстки» в головній військовій прокуратурі передало редакції масив «похованих» скарг – звернень до військових прокурорів, які їм заборонили розглядати. Серед них була і скарга Степанова.
«Зараз є негласна заборона з головної військової прокуратури на розслідування справ, у яких фігурують офіцери, які служать у бойових бригадах у зоні СВО. Мотивують тим, що це може негативно позначитися на військових операціях. Тому вони [офіцери] можуть робити що завгодно, за фактом у них є імунітет», – повідомив співрозмовник “Верстки”.
